Величини, що вивчаються в початкових класах

Тема: Величини та їх вимірювання.

ПЛАН

Величини, що вивчаються в початкових класах.

Методика вивчення довжини та одиниць її вимірювання. Дії над іменованими числами, вираженими мірами довжини.

Методика вивчення маси та одиниць її вимірювання.

Методика ознайомлення з місткістю.

Методика вивчення теми „Час та його вимірювання”.

Література:

  1. . Богданович М., Козак М., Король Я. Методика викладання математики в початкових класах. - К.: А.С.К., 2007. - 345 с.
  1. Листопад Н. Геометрична складова математичної компетентності молодшого школяра // ПШ. – 2011. - № 8. – С. 51-54.
  2. Мельниченко І. Дидактичні ігри та цікаві завдання з математики за комплексною програмою «Росток» // ПШ. – 2011. - № 4. – С. 16-19.
  3. Назаренко Н. Диференціація самостійної роботи учнів на уроках математики // ПШ. – 2011. - № 6. – С. 15-19.
  4. Положенцева О. Впровадження креативних освітніх технологій у практику початкової школи // ПШ. – 2011. - № 7. – С. 30-33.
  5. Савченко О. Дидактико-методичні вимоги до організації контрольно-оцінювальної діяльності вчителя // ПШ. – 2011. - № 2. – С. 7-12.
  6. Савченко О. Розвиток змісту початкової освіти в умовах Державного суверенітету України // ПШ. – 2011. - № 8. – С. 25-29.
  7. Скворцова С. Методика формування у молодших школярів поняття про арифметичні дії додавання та віднімання // ПШ. – 2011. - № 3. – С. 15-18.
  8. Скворцова С. Обчислювальні навички як складова предметно-математичної компетентності молодшого школяра // ПШ. – 2011. - № 8. – С. 48-51.

9. Веремійчик І. Інтегровані уроки як спосіб реалізації міжпредметних зв’язків. // ПШ.- 2012. -№ 1.- С. 15-18.

10. Большакова І. Розвиток логічної культури вчителя початкової школи у межах внутрішкільної методичної роботи. // ПШ.- 2012. -№ 1.- С. 34-35.

11. Кисільова-Біла В. Логічна складова математичної компетентності молодшого школяра. // ПШ.- 2012. -№ 2.- С. 11-16.

12. Бабаніна І. Урок-подорож з математики та трудового навчання з елементами гри. // ПШ.- 2012. -№ 2.- С. 28-30.

13. Савченко О. Вивчення особистості молодшого школяра як передумова успішної організації його навчальної діяльності. // ПШ.- 2012. -№ 3.- С. 1-6.

14. Математика. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи. //ПШ.- 2012. -№ 3.- С. 22-29.

15. Скоробеха Л. Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках математики, 2 клас. // ПШ.- 2012. -№ 3.- С. 42-45.

16. Логачевська Т., Слісаренко Т. Виконання домашніх завдань з математики в групі продовженого дня. // ПШ.- 2012. -№ 7.- С. 51-56.

17. Савченко О. Компетентісна спрямованість нових навчальних програм для початкової школи. // ПШ.- 2012. -№ 8.- С. 1-5.

18. Скворцова С., Онопрієнко О. Упровадження нового змісту початкової освіти: коментар до навчальної програми з математики. // ПШ.- 2012. -№ 8.- С. 6-13.

Ключові слова: величина, довжина, місткість, час, площа, маса.

Величини, що вивчаються в початкових класах.

З величинами учні знайомляться протягом всього періоду навчання в початковій школі, починаючи з концентру „Десяток”.

У початкових класах розглядають як скалярні величини (довжина, площа, маса, місткість, час, вартість, ціна тощо), так і векторну (швидкість).

Вивчення величин — це один із засобів зв’язку навчання математики з життям. Ознайомлення учнів з величинами та одиницями їх вимірювання і формування відповідних умінь та навичок проходить в тісному зв’язку з формуванням поняття натурального числа, з формуванням поняття геометричної фігури. Вивчення величин і одиниць їх вимірювання треба організувати так, щоб діти набули деяких практичних навичок вимірювання величин, конкретно уявляли одиниці їх вимірювання та співвідношення між ними.

Учні повинні засвоїти таке: при розв’язанні задач або в практичній діяльності доводиться вимірювати довжину, площу, відлічувати час, розв’язувати задачі на швидкість, обчислення вартості та інше.

Величини мають певні властивості.

Будь–які дві величини одного роду, або рівні, або одна менша від іншої, чи більша. Величини одного роду можна додавати, в результаті чого дістаємо величину того самого роду. Величини одного роду можна віднімати, множити на число, ділити на число, ділити значення однієї величини на інше.

Учнів слід переконати в тому, що при множенні величини на число дістанемо величину того самого роду:

5 м2 * 3 = 15 м2

Множення значень двох однорідних величин допускається в тому випадку, якщо з неї утворюється похідна величина:

5м * 3м = 15м2

Порівнюючи величини безпосередньо, можна дізнатися рівні вони чи ні. Щоб отримати більш точний результат порівняння, величини слід виміряти. Вимірювання полягає в тому, щоб порівняти дану величину з деякою величиною, яка прийнята за одиницю вимірювання.

Сьогодні в більшості країн світу затвердилася метрична система мір, в якій основною одиницею є метр — 1/40 мільйонна частина Паризького меридіану, який вимірювали між Дюнкерком і Барселоною.

Інші міри довжини дістали назви за допомогою латинських і грецьких слів — санти, деци, мілі — для позначення менших одиниць, ніж метр, та грецьких слів дека, гекто, кіло — для позначення більших одиниць від основної.

санти 1/100 м дека — більша в 10 разів

деци 1/10 м гекто більша в 100 разів

мілі 1/1000 м кіло — більша в 1000разів

Для учнів слід виготовити таблицю про співвідношення між мірами довжини:

Міри довжини

1 км = 1000 м 1дм = 10 см

1м = 10 дм 1м = 100 см

1 м = 1000мм 1см = 10мм

При вивченні мір за одиницю маси вибирають 1 кг. Таблиця мір маси має такий вигляд:

Міри маси

1 кг = 1000г

1 кг = 10 ц

1 т = 1000 кг

1 ц = 100 кг

Серед мір місткості, що вивчаються в початковій школі увага приділяється лише літру — це об’єм і місткість рідин та сипучих величин, що дорівнює об’єму куба зі стороною 1 дм (з ребром зі стороною 1/10 м).

Аналогічно трактують міру маси 1 грам — це маса чистої води, що вміщується у кубі з ребром довжиною 1 см (1/100 м).

Міри площі розглядаються в 3–4 класах чотирирічної початкової школи і основною мірою площі виступає м2 (метр квадратний), а основною мірою земельних площ — ар (1 ар — це ділянки зі стороною 10 (10 м х 10 м) — сотка.

Співвідношення засвоюються за допомогою таблиці.

Міри площі

1 м2 = 100 дм2 1 км2 = 1000000 м2

1 дм2 = 100 см2 1 ар = 100 м2

1 м2 = 10000 см2 1 га = 100 арів

1 км2 =100 га

Згідно програми останньою з величин, що вивчається в початковому курсі є час. Оскільки дана величина нематеріальна, її сприйняття і засвоєння зазнає труднощів, які викликані нематеріальним характером величини і не десятковими співвідношеннями між мірами часу.

Засвоєння мір часу полегшується за допомогою таблиці.

Міри часу

1 рік = 12 місяців = 365 (366) діб

1місяць = 30 (31, 28 або 29) діб

1доба = 24 години

1 година = 60 хвилин

1 хвилина = 60 секунд

1 місяць » 4 тижні

1 тиждень = 7 діб

1століття = 100 років

Вивчення мір часу матеріалізується за допомогою табелів – календарів, календарів природи, моделей циферблата годинника та стрічки часу.

2003 – стрічка

0 1 2 3 ... 19 20 21 часу

Методика формування величин передбачає застосування всіх компонентів методичної системи для застосування знань, умінь і навичок.


9541910071936530.html
9541992745617057.html
    PR.RU™